Без сумніву, у інформаційному суспільстві важливу роль відіграє медіаграмотність, яка характеризується як сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати та створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив. Саме критичне мислення й медійна освіченість допомагають вижити в епоху інформаційних технологій, глобалізаційних і цивілізаційних змін та «гібридних» війн.
В Україні навчання освітян інфо-медійній грамотності й основам критичного мислення є особливо актуальним, оскільки упродовж довгого часу наша держава перебувала (і продовжує перебувати) у полі дезінформаційного впливу Російської Федерації. Навіть більше, згідно з опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології, проведеного на замовлення ГО «Директор медіа» у 2018 52% українців не перевіряють інформацію. Така ситуація свідчить про те, що Україна активніше повинна готувати фахівців, які сприятимуть формуванню критичного мислення в суспільстві та вміння ефективно протистояти дезінформації й зовнішній пропаганді. Тому, задля подолання інформаційної вразливості українців зусилля мають докладати не лише урядові та неурядові організації, а й освітяни та медійники, які мають формувати критичний світогляд суспільства на основі фактів.
Нині в Україні діє ряд науково-освітніх проєктів, програм і курсів, покликаних формувати критичне мислення. Серед них важливу роль відіграє Рада Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), яка діє в Україні за сприяння Посольства США та Посольства Великої Британії. IREX – це глобальна організація розвитку та освіти. Важливо, що IREX діє у більш ніж 120 країнах світу, де вона співпрацює з урядовими й неурядовими організаціями, засобами масової інформації та освітніми установами.
Зокрема, 7-9 жовтня 2019 р. за підтримки IREX у Києві пройшов освітній симпозіум «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність». Задля участі у заході до столиці України прибули освітяни з 25-ти міст. Серед них була присутня викладацька делегація ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» представлена майже всіма факультетами.
У ході урочистого відкриття було представлено тему дискусії – «Роль освіти в епоху дезінформації та технологічного прогресу», а до слова була запрошена президентка IREX – Крістін Лорд (Kristin Lord), яка подякувала присутнім за участь у заході, а партнерам – за співпрацю. Вона наголосила на важливості медіаграмотності в сучасному світі, а також зазначила, що мета IREX – створення справедливого, успішного та інклюзивного світу шляхом розширення можливостей для молоді, сприяння зростанню лідерського потенціалу, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.
Тимчасовий повірений у справах США в Україні – Вільям Тейлор (William Taylor) розкриваючи тему медіаграмотності звернув увагу на її роль у військовій сфері. Зокрема, зазначив, що нині українські та американські військові активно обмінюються досвідом з метою протидії дезінформації у сучасному світі.
Лондонський журналіст Девід Патрікаракос (David Patrikarakos), автор праці «Війна у 140 знаках» привернув увагу учасників симпозіуму до проблеми російської агресії в Україні, яка розпочалася у 2014 р. Аналізуючи техніки російської дезінформаційної війни він доходить висновку, що освітні установи особливу увагу мають приділяти цифровим технологіям, медіа та соціальним мережам, в полі зору яких перебуває публічний простір. Саме у цьому просторі, на соціальних платформах, концентрується найбільша кількість фейків. Головна їх мета – розкол суспільства та формування упереджених стереотипних установок, з категоричним несприйняттям альтернативної точки зору. На його думку, усе це є можливим через те, що: у процесі формування своїх суджень, люди не апелюють до фактів, не порівнюють інформацію, зокрема й різні точки зору; не читають фахової літератури про ті чи інші явища чи процеси; сприймають і частіше засвоюють лише ту інформацію, яка відповідає їхнім стереотипним установкам й емоційному забарвленню.
Серед інших спікерів, слушними були думки Андрія Куликова, Марії Фрей, Ольги Руденко, Валерія Іванова, Сергія Горбачова та ін., які дискутували навколо того: сприяють чи запобігають українські медіа дезінформації в епоху інформаційного суспільства; на що варто звертати увагу під час аналізу інфо-медійного контенту.
Зокрема, Андрій Куликов поділився думками про те, як медіа виробляють свою продукцію та пропагандистів, і як медійні заголовки формують наш «порядок денний» сприйняття інформації.
Інші учасники зустрічі звернули увагу на те, що не останню роль у процесі вироблення медіа-контенту відіграють: власники медіа (тобто ті люди, кому належать ці ЗМІ); побудова запитань, та їх контекст; «Хто?», «Коли?» і «Чому?» передає вам інформацію; фінансова незалежність ЗМІ; наявність суспільного і незалежного мовлення; вплив медіа на безпеку окремої особистості та національну безпеку в цілому тощо.
Вже 8-9 жовтня тренери IREX провели навчання освітян в малих групах. Вони розробили індивідуальний курс для першого базового етапу навчання метою, якого було сформувати практичні навички з медіаграмотності, інформаційної грамотності, критичного мислення, цифрової безпеки, соціальної толерантності, стійкості до впливів.
Зокрема, під час роботи груп з блоком по медіаграмотності були розглянуті такі аспекти: як працюють медіа; яка їхня цільова аудиторія; цензура, самоцензура, джинса, реклама (соціальна, комерційна, PR); види медіа; стилі та жанри журналістських повідомлень.
Блок «інформаційна грамотність» був покликаний формувати навички ефективного пошуку інформації; навчити знаходити та працювати з джерелами й першоджерелами; розрізняти авторські права й плагіат, здійснювати факт-чекінг, тобто перевірку фактів.
До блоку «критичне мислення» було включено кейси: сформувати вміння надавати оцінку та інтерпретувати події, проводити паралелі з теперішнім часом; здійснювати аналіз передумов та причин події; проводити аналіз контексту повідомлень (хто, що, коли, як, навіщо, де); навчити систематизувати інформацію, висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; обґрунтовувати власну позицію й приймати свідоме рішення; навчити правильно ставити запитання.
Блок навчальних кейсів присвячений цифровій безпеці полягав у тому, щоб формувати уявлення про безпеку в соціальних мережах та інтернеті; кібер-безпеку; етику спілкування в інтернеті; формування навичок виявляти цифровий слід (сукупність інформації про відвідини та внесок користувача під час перебування у мережі). У свою чергу, блок «соціальна толерантність» передбачав аналіз кейсів мови ворожнечі, стереотипів, дискримінації, упередження та булінгу.
«Стійкість до впливів» – блок, що покликаний сформувати уявлення про пропаганду та її види; фейки та інструменти маніпуляції; уявлення про те, як працюють боти та тролі.
Відтак, наостанок, хотілося б зазначити, що запропонований курс з медіаграмотності розрахований на 2 роки й передбачає низку етапів його реалізації. При цьому, важливим є підхід IREX до розвитку молоді. Вони сприяють відповідній освіті молоді, професійному розвитку, громадянській активності та навичкам роботи. Особливу увагу зосереджують на підтримці молоді для формування своїх здібностей рухатись до змін у власному житті та громаді.
Леся Коцур, учасниця проєкту, викладач кафедри політології
Корисні посилання:
- Дистанційний навчальний курс «Медіаграмотність для громадян». URL: http://irex.mocotms.com/.
- Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / ред.-упор. В.Ф. Іванов, О.В. Волошенюк; за наук. ред. В.В. Різуна. Київ: Центр вільної преси, 2012. 352 с. URL: http://www.aup.com.ua/.
- Онлайн-курс «Новинна грамотність». URL: https://video.detector.media/.
- По той бік новин. URL: https://www.facebook.com/behindtheukrainenews/.
- Усвідомлення новин: Уроки грамоти з новин для цифрових громадян. URL: https://www.coursera.org/.
- Фактчек: довіряй-перевіряй. URL: https://courses.ed-era.com/.
- IREX. Україна. URL: https://www.irex.org/.
- UCMC. URL:http://uchoose.info/.