Стейкхолдери (англ. Stakeholders) ‒ зацікавлені сторони, фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність. Іноді їх називають групами інтересів або групами впливу.
Зовнішні стейкхолдери:
– держава, яка здійснює нормативно-правове регулювання діяльності ЗВО і основне замовлення на підготовку фахівців вищої освіти через розподіл державного замовлення на підготовку кадрів;
– регіональні органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
– роботодавці (великі промислові підприємства; малі та середні підприємства; організації соціальної сфери, наукові установи, заклади вищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти), які зацікавлені в компетентних фахівцях;
– школярі, абітурієнти та їх батьки, які знаходяться на стадії вибору ЗВО;
– освітні установи різних типів та видів, які розташовані в регіоні ЗВО;
– різноманітні громадські організації та об’єднання, які безпосередньо не пов’язані із системою освіти (політичні партії, етнічні та інші соціальні групи, творчі спілки, наукові установи тощо), але які зацікавлені у соціальному партнерстві.
Внутрішні стейкхолдери:
– різні категорії осіб, що отримують освіту (здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів освіти, вільні слухачі, аспіранти та докторанти) та їх батьки;
– науково-педагогічні працівники, навчально-допоміжний і адміністративно-управлінський персонал.
Діяльність стейкхолдерів поширюється на освітні програми, що впроваджуються на кафедрі психології, де безпосередньо відбувається формування освітнього процесу через надання пропозицій та участь у засіданнях робочих груп щодо розробки та оновлення освітніх програм.
Головними завданнями, що постають перед внутрішніми і зовнішніми групами стейкхолдерів, щодо успішної реалізації освітніх програм є:
– сформувати академічну спільноту на принципах академічної доброчесності, прозорості, неупередженості та достовірності інформації;
– сприяти покращенню побутових умов здобувачів вищої освіти та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;
– брати участь у моніторингу якості нормативних документів (освітніх програм спеціальностей, робочих програм освітніх компонентів, методичного забезпечення освітнього процесу, тощо);
– впливати на покращення якості освітньої діяльності та якості викладання освітніх компонентів, практичної підготовки, науково-дослідної роботи, тощо;
– впливати на розробку, моніторинг, періодичний перегляд освітніх програм спеціальностей та їх зміст;
– впливати на оцінку якості професорсько-викладацького складу за такими напрямами діяльності: професійні характеристики, педагогічна діяльність, науково-дослідна, навчально-методична та організаційна робота, міжнародна мобільність;
– впливати на вибір технологій і методів викладання освітніх компонентів, якість їх методичного забезпечення; якість і об’єктивність оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти щодо компетенцій, зазначених в освітній програмі; якість матеріально-технічної бази спеціальності; якість процесу набуття практичного досвіду здобувачами вищої освіти; якість наукової роботи та можливість участі здобувачів вищої освіти у академічній мобільності, наукових проектах, конференціях, публікаціях тощо;
– визначати пріоритетні напрямки запровадження інновацій у виробництві та управлінні економічною діяльністю на сучасних виробництвах;
– сприяти проходженню виробничих, дослідницьких, педагогічних практик та ознайомлення з інноваціями з діяльністю на сучасних виробництвах та інноваційними підходами в організації освітньої, науково-дослідної діяльності;
– надавати пропозиції щодо покращення якості практичної підготовки здобувачів вищої освіти та необхідних компетенцій для опанування інноваціями в технологіях та наукових розробках.
